Новини

День Конституції України не просто дата в календарі, а символ нашої єдності і непохитної віри в майбутнє. 28 червня народилася правова основа сучасної України — країни, що обрала шлях демократії, свободи й людської гідності.

Кудрицька Антоніна Миколаївна, відома українська діячка культури, літературознавець, редакторка, яка зробила вагомий внесок у розвиток української енциклопедичної справи. Її ім’я добре знане серед науковців, письменників, працівників культури, адже саме вона стала тією постаттю, яка десятиліттями формувала обличчя української гуманітарної науки через енциклопедичні видання. Здобула філологічну освіту в Київському університеті, де сформувалися її наукові інтереси та прагнення популяризувати українську культуру. З кінця 1950-х років вона розпочала свою діяльність у видавництві «Українська Радянська Енциклопедія», яке згодом стало важливим осередком створення національних енциклопедичних проектів.

Усе про вступну кампанію?
Організуємо одразу три зустрічі ❤️

Ви розумієте, що користі тут буде ну дуже багато!

Сьогодні відзначаємо 215 років із дня народження видатного українського діяча Василя Тарновського (старшого), представника знатного козацько-старшинського роду, який зробив вагомий внесок у розвиток культури, науки та громадського життя України XIX століття.
Родина В. Тарновських була відома як меценати, колекціонери та щирі патріоти України. Василь Тарновський продовжив родинну справу, він був палким прихильником української культури, підтримував художників, письменників і науковців.
Особливу увагу Василь Тарновський приділяв збереженню історичної пам’яті. Саме він започаткував колекціонування пам’яток української старовини, предметів козацької доби, документів, стародруків, творів народного мистецтва. Його зусилля стали основою для створення унікального зібрання, що згодом розвинув його син Василь Тарновський (молодший), засновник Музею українських старожитностей у Чернігові.
Завдяки В. Тарновському старшому збереглася величезна частина нашої національної спадщини. Його діяльність стала символом самопожертви в ім’я культури, історії та української ідентичності.
Сьогодні, згадуючи Василя Тарновського, ми віддаємо шану не лише людині, а цілому поколінню діячів, які плекали українську культуру в непрості часи. Його спадок — це не лише колекції, а й натхнення для наступних поколінь.

21 червня весь світ зупиняється на мить, щоб відчути глибину тиші, спокою і внутрішньої сили — сьогодні відзначають Міжнародний день йоги. Свято було засноване ООН 2014 року за ініціативи прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді і вже давно стало більше, ніж просто датою в календарі. Це заклик до всіх нас: зупинитися у щоденному поспіху й подивитися на себе збоку.

Йога  це не просто набір вправ. Це філософія життя, це мова тіла, думок і душі, що допомагає віднайти гармонію у світі, де панує шум і стрес. Часом кілька хвилин дихання, легка розминка або мить мовчання можуть змінити настрій, полегшити напругу, дати сили рухатися далі.

Сьогодні Всесвітній день біженців, день солідарності з мільйонами людей, які були змушені покинути свої домівки через війну, насильство, переслідування чи порушення прав людини.
За даними ООН, сьогодні у світі понад 110 мільйонів людей були вимушені залишити свої домівки. Серед них біженці, внутрішньо переміщені особи та ті, хто шукає притулку в інших країнах. Ця цифра з кожним роком зростає. Україна, на жаль, теж стала частиною цієї світової трагедії. Повномасштабна війна змусила мільйони українців шукати безпечного притулку за кордоном або переїжджати в межах країни.
Всесвітній день біженців – це не лише привід для співчуття, а й заклик до дії. Це нагода замислитися: як ми можемо підтримати тих, хто втратив усе? Як створити суспільство, де кожен, незалежно від місця народження, почуватиметься у безпеці?

Хочеш заробляти в будь-якій точці світу?
Відповідь очевидна — іди в ІТ

І в ХНУРЕ можна опанувати професії цієї сфери цілком безкоштовно!

Блінов Володимир Васильович – видатний український педагог і організатор вищої технічної освіти, який обіймав посаду директора Харківського інженерно-будівельного інституту (ХІБІ) у період від 1937 до 1941 року (нині – Харківський національний університет радіоелектроніки). Його діяльність припала на надзвичайно складний і відповідальний етап в історії країни, часи сталінських репресій, напередодні й на початку Другої світової війни. Попри політичну напругу, йому вдалося не лише зберегти інститут, а й зробити внесок у його розвиток.

Лучицький Іван Васильович (1845–1918) – видатний український історик, археограф, археолог і громадський діяч. Його наукова діяльність мала великий вплив на розвиток історичної науки в Україні та Російській імперії наприкінці XIX – на початку XX століття.

Олександр Миколайович Виєзжев, визначний український живописець, митець, чия творча спадщина є цінною сторінкою в історії українського образотворчого мистецтва. 2025 року минає 160 років від дня його народження, подія, що є нагодою згадати про його внесок у розвиток національної культури, зберегти пам’ять про видатну постать, яка формувала мистецьке обличчя України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Щороку в усьому світі відзначають День морозива, свято, що не залишає байдужим ні дітей, ні дорослих. Хоча точна дата святкування може відрізнятися в різних країнах, загалом День морозива символізує прихід тепла, гарного настрою та солодких моментів життя. Це неофіційне, але дуже улюблене свято, що збирає людей навколо одного з найпопулярніших десертів на планеті.
Морозиво має давню історію. Ще в Стародавньому Китаї вживали щось схоже на сучасне морозиво, сніг, змішаний із фруктами та медом. У Римській імперії імператор Нерон наказував доставляти лід із гір, щоб створювати освіжаючі десерти. Але справжній розвиток рецептури стався значно пізніше , у Європі в XV–XVI століттях, а вже у XX столітті морозиво стало масовим продуктом.
Цей десерт має безліч варіантів: вершкове, пломбір, фруктове, сорбет, заморожений йогурт, веганські варіанти. Морозиво в шоколаді, на паличці, у вафельному ріжку, у склянці, із горішками, сиропом, карамеллю – варіацій безмежна кількість. Кожен може знайти щось до смаку. У День морозива люди організовують фестивалі, ярмарки, конкурси з поїдання морозива, майстер-класи для дітей. Морозивники готують нові, незвичайні смаки: із лавандою, базиліком, блакитним сиром чи навіть перцем чилі. Таке свято – це ще й чудовий привід провести час із родиною, друзями або просто зробити собі маленьке солодке свято.
День морозива нагадує нам про прості радощі. У сучасному світі, де всі кудись поспішають, іноді достатньо просто зупинитися, взяти кульку улюбленого морозива і відчути щастя.

Мрієш пов’язати своє майбутнє з технологіями, ІТ або робототехнікою?  Хочеш побачити, як виглядає найінноваційніший університет зсередини?

Тоді приходь на День відкритих дверей у Харківський національний університет радіоелектроніки! 
ХНУРЕ чекає тебе у безпечному та відкритому просторі!