Новини

Міжнародний день рідної мови, який щороку відзначають 21 лютого за ініціативи ЮНЕСКО, утверджує повагу до мовного різноманіття та культурної самобутності народів світу. Він акцентує увагу на значенні мови як основи національної ідентичності, духовної спадкоємності та історичної пам’яті. Саме через мову формується світогляд людини, передається соціальний досвід і зберігається безперервність культурного розвитку.

Рідна мова супроводжує людину від перших років життя: у ній звучать інтонації дитинства, родинні традиції, уявлення про добро і справедливість. Через слово особистість входить у простір культури, долучається до цінностей своєї спільноти, усвідомлює власну приналежність до народу. Зникнення мови означає втрату унікального способу мислення і бачення світу, адже кожна мовна система відображає неповторний історичний досвід.

14 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбувся обласний етап ХХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика серед здобувачів вищої освіти. У конкурсі взяли участь представники 17 харківських вишів. Студентка ХНУРЕ Бондаренко Тетяна (група ПЗПІ-25-4) посіла 5 місце.

Вітаємо!

20 лютого українці вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, яка стала символом найвищої жертовності в новітній історії України. Небесна Сотня об’єднала понад ста осіб різного віку та професій. Серед них були студенти й науковці, робітники й підприємці, мешканці великих міст і невеликих сіл, яких поєднало прагнення справедливості.
Узимку 2013–2014 років у центрі Києва на майдані Незалежності зібралося тисячі людей, які прийшли туди не заради політичних гасел, а заради права жити у вільній державі, де поважають гідність людини. Атмосфера Майдану була сповнена надії, взаємної підтримки та віри в зміни.
Протистояння між протестувальниками та силовими структурами особливо загострилося у січні–лютому 2014 року. Найкривавіші події відбулися 18–20 лютого, коли внаслідок застосування вогнепальної зброї загинули десятки людей. Після масових розстрілів суспільне обурення досягло найвищої межі. Невдовзі політична ситуація в країні кардинально змінилася. Загиблі учасники протесту отримали посмертне звання “Герой України”, а 20 лютого встановлено як День Героїв Небесної Сотні — день пам’яті людей, які заплатили життям за прагнення України до свободи та гідності.
Небесна Сотня постає не лише як історичний факт, а як моральний орієнтир сучасної України. Їхня самопожертва стала символом гідності, свободи та відповідальності громадянина перед суспільством і державою, а пам’ять про них залишається важливим складником формування історичної свідомості українців.

Кафедра українознавства запрошує студентів, аспірантів і молодих учених узяти участь у роботі конференції «Україна в історико-культурному та мовному просторі», яка проводиться  у межах ХХХ-го Міжнародного молодіжного форуму «Радіоелектроніка і молодь у ХХІ столітті»22–24 квітня 2026 р.

Інформаційний лист за посиланням

Міжнародний день рідної мови (21 лютого) було запроваджено рішенням ЮНЕСКО 1999 року з метою підтримки мовного різноманіття та збереження мов як важливого елементу культурної спадщини людства. Сьогодні це нагода не лише вшанувати рідну мову, а й осмислити її роль у формуванні національної ідентичності, культурної пам’яті та громадянської відповідальності.

До Міжнародного дня рідної мови кафедра українознавства оголошує вікторину «Мова – душа народу». До участі запрошуються студенти, викладачі, науковці та всі охочі.

Протягом жовтня-листопада 2025 року кафедрою українознавства ХНУРЕ проведено І етап ХХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. За результатами конкурсу переможцями стали студенти групи КНТ-25-3:

1. Щеніков Євген Сергійович;
2. Сидоренко Світлана Юріївна;
3. Тесьолкін Андрій Вадимович.

Протягом листопада кафедрою українознавства ХНУРЕ проведено І етап ХVІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. За результатами конкурсу переможцями стали:

1. Головко Єлизавета Андріївна, група ПЗПІ-25-3
2. Рубльовський Артем Вячеславович, група КІУКІ-25-1
3. Бондаренко Тетяна Олександрівна, група ПЗПІ-25-4

19 грудня 2025 було проведено ІІ (обласний) етап конкурсу. Студент групи КІУКІ-25-1 Рубльовський Артем Вячеславович посів ІV місце.

Кафедра українознавства вітає всіх з Новим роком!
Бажаємо міцного здоров’я,  плідної наукової праці, творчих звершень і впевненості у майбутньому. Нехай прийдешній рік принесе  довгоочікуваний мир, спокій і впевненість у завтрашньому дні.

25 листопада 2025 року на базі Харківського національного університету радіоелектроніки відбулася XІХ Всеукраїнська науково-практична конференція  «Мова війни: як історичні конфлікти змінювали лексику та комунікацію». Конференція була організована кафедрою українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки разом з кафедрою ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Державного біотехнологічного університету, кафедрою гуманітарних дисциплін та українознавства ХНУВС.

У конференції взяли участь понад 40 учасників з різних куточків України. Особливу увагу було приділено значенню мови, як складової національної ідентичності, формуванню мови в умовах війн ХХ–ХХІ ст., появу нової військової термінології, впливу соціальних мереж та ЗМІ на формування інформаційного середовища.

Цей день фіксує ключові суспільно-політичні зміни в сучасній історії України. Він відзначається щороку і пов’язаний із двома визначальними подіями: Помаранчевою революцією 2004 року та Революцією Гідності 2013–2014 років. Обидві події продемонстрували здатність громадянського суспільства реагувати на порушення демократичних принципів та відстоювати базові цінності конституційного ладу. Українські масові протестні рухи стали прикладом самоорганізації, у межах якої різні соціальні групи об’єдналися навколо вимог чесних виборів, верховенства права та прозорості влади.

15 листопада відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі наукових досліджень», співорганізатором якої була кафедра українознавства ХНУРЕ. Учасники представили результати досліджень у галузях цифрових гуманітарних наук, інформаційних технологій, педагогіки, історії та культурної спадщини. Програма конференції включала виступи міжнародних представників Фонду Вікімедіа, доповіді про технічні рішення (виявлення вандалізму, семантичні розширення MediaWiki), аналіз гендерного дисбалансу, стабільності редагувань та статистики переглядів. Значна увага була приділена українським студіям — від кримськотатарського розділу Вікіпедії до історичних досліджень і репрезентації війни. З доповіддю “Конкурс наукових зображень як майданчик для популяризації науки (за матеріалами 2015-2024 рр.)” виступила доцентка кафедри українознавства, кандидат історичних наук Наталія Олександрівна Ластовець. Захід завершився узагальненням напрацювань і окресленням напрямів подальшої співпраці.

ХНУРЕ — це більше, ніж університет. Це простір, де народжуються ідеї, що змінюють  науку, техніку й освіту. Від перших радіолабораторій до сучасних ІТ-стартапів — шлях довжиною у понад 90 років, наповнений творчістю, пошуками і перемогами.

На відкритій лекції ми згадаємо про витоки університету, його роль у розвитку Харкова як міста науки, видатних викладачів і студентів ХНУРЕ.