Новини

4 червня в Україні відзначається День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це особливий день, сповнений скорботи, болю та глибокої жалоби. Українське суспільство схиляє голови перед найневиннішими жертвами війни, дітьми, чиї життя були передчасно обірвані через жорстокі воєнні дії.

Останній дзвоник вже позаду, далі новий та трохи напружений етап — вступна кампанія.

І ми знаємо, наскільки хвилюючою вона може бути…

2025 року минає 105 років від дня народження видатного українського художника Павла Петровича Мірошниченка. Ця особистість, зі своїм бездоганним внеском у розвиток культури та освіти в нашій країні, залишається прикладом мудрості і відданості справі.
Павло Петрович Мірошниченко народився 1 червня 1920 року в місті Біловодськ Луганської області. Закінчивши Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша 1951 року, П. Мірошниченко присвятив багато років життя мистецтву та освіті. Він працював як вчитель у севастопольській школі та суднобудівельному технікумі від 1951 до 1960 років, а згодом очолював студію самодіяльних художників від 1960 до 1972 року.

2025 року українська культурна спільнота відзначає 160 років від дня народження Марії Старицької, письменниці, драматургині, перекладачки, акторки та активної громадської діячки, яка відіграла значну роль у формуванні національного мистецького простору кінця XIX – початку XX століття.

24 травня в Україні та в інших слов’янських країнах святкують День слов’янської писемності та культури. Це особливе свято присвячене пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які у IX столітті створили першу систему письма для слов’ян.
Цей день є не лише шаною минулому, а й нагадуванням про глибоке культурне коріння, що об’єднує слов’янські народи. Завдяки писемності стало можливим записування літописів, переклад Святого Письма, розвиток літератури, науки, філософії. Власне писемне слово стало фундаментом національної ідентичності, духовності та освіти.

День Героїв – щорічне вшанування пам’яті тих, хто присвятив своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Цей день відзначається 23 травня і має особливе значення для кожного свідомого громадянина, адже герої, це не лише історичні постаті, а й наші сучасники, які щодня віддають своє життя заради миру, волі та майбутнього нашої держави.

Свято виникло як вшанування пам’яті героїв визвольних змагань ХХ століття, воїнів Української Народної Республіки, Української повстанської армії, діячів ОУН та інших борців за незалежність України. Вибір дати – 23 травня – пов’язаний із загибеллю одного з провідних діячів ОУН Євгена Коновальця , якого вбили агенти радянського НКВС у 1938 році в Роттердамі.

Думаєш про перехід в ІТ та зміну професії, але досі є якісь «але»?
Схоже, настав час кардинальних змін!

ХНУРЕ відкриває двері тим, хто наважився на такий хвилюючий крок..
Другу вищу освіту!

Свято засновано Генеральною Асамблеєю ООН 2002 року та покликано сприяти збереженню та поширенню культурного багатства, підвищенню взаємоповаги між народами й посиленню співпраці у глобалізованому світі. Цей день закликає уряди, освітні заклади, громадські організації та кожного з нас розвивати міжкультурний діалог через навчання, обмін досвідом, спільні ініціативи.
Культура є не лише проявом мистецтва, традицій чи мови, вона формує ідентичність людини, визначає її світогляд і поведінку. У світі, де існує понад 7 тисяч мов і тисячі різноманітних традицій, культурне розмаїття є не проблемою, а безцінним ресурсом. Завдяки різним підходам до життя, віруванням, звичаям і цінностям людство здатне до інновацій, творчості та порозуміння.

Щороку 18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. Це свято стало символом єднання музейної спільноти та підвищення інтересу громадськості до культурної спадщини,  а також глобальною платформою для обговорення актуальних проблем, що стоять перед музеями, та пошуку нових форм взаємодії з аудиторією.

Музеї відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні культурної спадщини, формуванні історичної пам’яті, розвитку науки, мистецтва та освіти. Вони допомагають людям зрозуміти своє місце в історії, зберігати традиції та переосмислювати їх у контексті сучасних подій. Це особливо важливо в умовах глобалізації, коли виникає загроза уніфікації культур.

Це свято відзначає важливість наукових досягнень і роль учених у розвитку суспільства. У багатьох країнах, зокрема в Україні, цей день є нагодою висловити вдячність науковцям за їхню невтомну працю, спрямовану на здобуття нових знань, удосконалення технологій та покращення якості життя людей. Наука є основою прогресу. Саме завдяки науковим відкриттям людство подолало численні хвороби, розширило горизонти знань про Всесвіт, створило інноваційні технології, що змінили наше життя: від комп’ютерів і смартфонів до вакцин і космічних польотів – усе це стало можливим завдяки науковому пошуку.

Це свято, що об’єднує українців усього світу навколо одного з найяскравіших символів національної ідентичності — вишиванки, щороку відзначають у третій четвер травня. Його мета – збереження та популяризація українських традицій, зокрема національного вбрання, що має глибоке історичне та духовне значення.
Ідея створення свята виникла 2006 року завдяки ініціативній групі студентів Чернівецького національного університету. Вони запропонували в один день прийти на навчання у вишиванках, й ідея перетворилася на всесвітній флешмоб. Сьогодні мільйони українців і друзів України у різних куточках світу одягають вишиванки, демонструючи єдність, любов до Батьківщини та шану до своїх коренів.

День Європи щороку відзначається 9 травня в країнах Європейського Союзу. Це символ прагнення до єдності, миру та співпраці між європейськими народами. Свято бере свій початок від 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив із декларацією, що заклала підвалини європейської інтеграції. Із того часу День Європи став уособленням ідеї об’єднаної Європи, що базується на спільних цінностях: повазі до людських прав, демократії, верховенстві права, рівності та солідарності. В Україні це свято набуло особливого значення після Революції Гідності, коли європейський вибір став не лише зовнішньополітичним курсом, а й глибоким внутрішнім переконанням мільйонів громадян.