Новини

Щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року, світ відзначає Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). Його започаткували з ініціативи ЮНЕСКО для підтримки мовного та культурного різноманіття та сприяння багатомовності. Це рішення було прийняте на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що відбулася в Парижі в період від 26 жовтня до 17 листопада 1999 року.

Щороку 20 лютого українці вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні – людей, які віддали своє життя за свободу, гідність і незалежність України під час Революції Гідності. Саме ці дні, зокрема 18-20 лютого 2014 року, стали найтрагічнішими в історії Майдану, коли внаслідок жорстоких протистоянь загинуло понад сотню мирних протестувальників.

На знак пошани та увічнення їхнього подвигу 11 лютого 2015 року Президент України підписав указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Цим документом 20 лютого було офіційно встановлено Днем пам’яті загиблих учасників Майдану.

19 лютого Україна відзначає День Державного Герба – одного з головних символів національної ідентичності та суверенітету. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову про затвердження Державного Герба незалежної України. Символом став золотий Тризуб на синьому щиті – історичний знак, що бере свої витоки ще з часів Київської Русі.

Тризуб як герб використовувався ще за правління князя Володимира Великого, який карбував його на монетах. Протягом століть він змінювався, проте завжди залишався одним із ключових символів українського народу. Вже у XX столітті, під час Української Народної Республіки, Тризуб був офіційно затверджений як державний герб, підкреслюючи спадкоємність української державності.

Познайомитись з усіма освітніми програмами за 3 дні?
Легко⚡️

Бо ми підготували проєкт «Формула успіху ХНУРЕ»!

Міжнародний день дарування книг щорічно відзначається 14 лютого з метою підтримки читання та поширення культури обміну книгами серед людей у всьому світі. Цей день сприяє популяризації читання не лише як важливого складника особистісного розвитку, а і як засобу культурного обміну та взаєморозуміння між народами.

13 лютого відзначається Всесвітній день радіо, ініційований міжнародною організацією ЮНЕСКО. Це свято об’єднує слухачів і працівників радіостанцій, які щодня забезпечують право громадян на доступ до важливої, актуальної та перевіреної інформації.

Радіо – це не просто джерело новин, а й спосіб підтримувати зв’язок із рідними, розширювати світогляд, ділитися культурними надбаннями та створювати атмосферу єдності. Його значення українці особливо зрозуміли під час воєнного стану. У складні часи радіохвилі стали провідником надії, засобом підтримки та способом залишатися на зв’язку зі світом, навіть коли інші канали зв’язку були недоступними.

11 лютого відзначають Міжнародний день дівчат та жінок у науці, що був проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Цей день покликаний підкреслити важливість забезпечення рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також сприяти досягненню гендерної рівності та розширенню прав і можливостей жіноцтва.

У цей день глобальна спільнота акцентує увагу на досягненнях у напрямі, окресленому в Резолюції, — на забезпеченні повного і рівного доступу жінок та дівчат до науки. Україна активно долучається до цих змін, втілюючи міжнародні стандарти щодо рівних прав та можливостей для жінок-науковиць.

11 лютого 2025 року святкують День безпечного Інтернету. Це свято почало свій шлях ще у лютому 2004 року, коли його вперше відзначили другого вівторка другого тижня другого місяця. Його мета полягає в популяризації безпечного і відповідального використання онлайн-технологій і мобільних телефонів, особливо серед дітей і молоді у всьому світі. У цей день у багатьох країнах обговорюються питання безпечного користування Інтернетом, інтернет-етики та загрози незаконного контенту.

Зокрема, 2009 року за ініціативою «Майкрософт Україна» була запущена соціальна кампанія «Місяць безпечного Інтернету». Щороку проголошується мета свята, наприклад  2017 року День безпечного Інтернету відзначався у світі під гаслом «Будь зміною: об’єднаймося для кращого Інтернету»; 2018 року –  «Створюй, спілкуйся та поважай: кращий Інтернет починається з тобою».

Григорій Миколайович Ґе (1830–1911) – видатний український письменник, історик-краєзнавець, культурний і громадський діяч, який зробив значний внесок у дослідження історії, популяризацію краєзнавства та розвиток української культури.

Міжнародний день людського братерства, оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 21 грудня 2020 року через резолюцію 75/200, є значним кроком у сприянні миру, культурній та релігійній терпимості у всьому світі. Ця резолюція, запропонована Єгиптом та Об’єднаними Арабськими Еміратами, закликає всі держави-члени ООН та міжнародні організації щорічно відзначати цей день 4 лютого.

Головна мета цього міжнародного дня полягає у підвищенні взаєморозуміння, зміцненні толерантності та підтримці принципів співіснування між різними культурами, націями та релігіями. У сучасному світі, де конфлікти та непорозуміння часто виникають на основі етнічних і релігійних відмінностей, цей день набуває особливої актуальності, спонукаючи до діалогу та взаємоповаги.

2 лютого 1845 року на Тернопільщині народився видатний український учений та винахідник Іван Пулюй.
Із дитинства він виявляв інтерес до наук, особливо до фізики та математики. Після навчання в Тернопільській гімназії вступив до Віденського університету, де спочатку вивчав теологію, проте захоплення точними науками змусило його змінити напрям і присвятити себе фізиці. 1875 року Пулюй продовжив освіту в Страсбурзькому університеті, де отримав стипендію та займався дослідженнями в галузі електротехніки та катодних променів. Саме він першим отримав зображення за допомогою Х-променів, що пізніше були названі рентгенівськими. Його винаходи та наукові праці стали важливим внеском у розвиток фізики.
Окрім експериментальної діяльності, Пулюй активно працював у галузі електротехніки. Він розробив і представив світу «лампу Пулюя» — пристрій, що став основою для подальших досліджень у сфері рентгенівського випромінювання. Його винахід отримав міжнародне визнання та був відзначений нагородами, зокрема срібною медаллю на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року.
Крім цього, Іван Пулюй був визначним громадським діячем і теологом. Разом із Пантелемоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він працював над першим перекладом Біблії українською мовою, що стало важливим кроком у розвитку української культури.
Від 1884 року вчений очолював кафедру фізики та електротехніки у Вищій технічній школі Праги, де викладав понад три десятиліття, виховуючи нове покоління науковців. Його праця мала значний вплив на розвиток науки та освіти в Європі.
Іван Пулюй помер 31 січня 1918 року в Празі, залишивши після себе величезну наукову та культурну спадщину. Його внесок у світову науку є безцінним, а його відкриття і сьогодні залишаються важливими для сучасної фізики та медицини.

День Соборності України відзначається щорічно 22 січня на честь проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 1919 року. Ця подія стала знаковою для історії нашої держави, адже вперше після багатовікової боротьби за свободу українські землі були об’єднані в єдину соборну державу. Акт Злуки був проголошений на Софійській площі в Києві та став символом прагнення українців до єдності, незалежності та державного суверенітету.

День Соборності України особливо резонує у сучасних реаліях, коли країна знову бореться за свою територіальну цілісність і суверенітет. Події, що розгортаються на сході та півдні України, нагадують нам про важливість єдності народу, адже лише разом українці можуть протистояти зовнішнім загрозам і зберігати свою незалежність. Символічне значення Акту Злуки сьогодні як ніколи актуальне, адже він закарбував прагнення українців до об’єднання заради спільного майбутнього.