Новини

Сьогодні ми відзначаємо День Європи.  Це свято символізує зусилля з об’єднання країн Європи в інтересах спільного миру і розвитку.

Ця дата була обрана на честь так званої “Шуманової декларації” — промови французького міністра закордонних справ Роберта Шумана 9 травня 1950 року, яка заклала основу для створення Європейського Союзу. У цій декларації  Шуман запропонував створити нову форму політичної співпраці в Європі, яка зробила б війну між націями неможливою.

Сьогодні в Україні, так само як у всьому світі, відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ця війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, а також усім тим, хто вижив та пройшов через пекло Другої світової війни.
Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, що набув чинності 8 травня о 22:43. У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні – 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.
Минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.
Старшим викладачем кафедри українознавства Очкуровою Н. О. було проведено відкриту лекцію на тему «Україна в часи Другої світової війни», в якій були розглянуті питання передумов війни, перебігу бойових дій та наслідки Другої світової війни для нашої держави.

Оце так новини 🤩

Ми влаштовуємо довгоочікуваний День відкритих дверей — Кроки вступу до ХНУРЕ!

На 36 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО рішенням міжнародної спільноти 30 квітня було оголошено Міжнародним днем джазу. Засновники свята визначили «роль джазу, як сили, що допомагає світу, єдності, діалогу та розширенню контактів між людьми».
Джаз – вид музичного мистецтва, що виник на межі ХІХ–ХХ ст. у США як синтез африканської та європейської культур і донині залишається унікальною формою музичного мистецтва. Народився цей вид музики в місті Новий Орлеан штату Луїзіана 1910 року та вже за кілька десятиліть розповсюдився далеко за межі США, набув популярності в багатьох країнах світу. Джазовому напряму в музиці характерна особлива привабливість постійної неповторної імпровізації, багатство гармоній, ритмів і тембрів. Маршалл Стернс у книзі «Історія джазу» писав: «Де б ви не почули джаз, його завжди значно легше впізнати, ніж описати словами». Саме ця музика здійснила величезний вплив на загальний розвиток музичної культури і відкрила світу багато блискучих музикантів: Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Глен Міллер, Елла Фітцджеральд, Френк Сінатра, Бенні Гудмен, Хенрі Хенкок та багато інших.

29 квітня, у день народження французького балетмейстера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету», Жана Жоржа Новера, за рішенням ЮНЕСКО від 1982 року відзначається Міжнародний день танцю.

Чорнобильська катастрофа – найбільша техногенна аварія за всю історію існування атомної енергетики. Катастрофа сталася у місті Прип’ять 26 квітня 1986 року. Через перегрів реактора відбулося два теплових вибухи і подальше руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Великий викид радіоактивного пилу піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація. Із Київської області було евакуйовано близько 130 тисяч осіб. За офіційними даними радіоактивне ураження отримали близько 600 тисяч осіб, насамперед ліквідатори катастрофи: пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість та споруджували захисний комплекс – Саркофаг. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Ця катастрофа назавжди змінила життя мільйонів людей. Аварія призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи, 2293 українських міст і селищ (із населенням 2,6 мільйона людей). Приблизно 500 тисяч  померли від радіації, 8,5 мільйонів жителів у найперші дні після аварії отримали значні дози опромінення.

Готовий до надзвичайно захоплюючих вихідних із Першим серед кращих? 🔥

Вже цієї неділі в тебе є крута можливість дізнатись абсолютно все про студентське життя в ХНУРЕ:
〰️ Тематичні зони і майстер-класи від кафедр
〰️ Цікавезні квести та Kahoot
〰️ Подарунки та призи від партнерів та ІТ-компаній

Сьогодні Всесвітній день книги та авторського права. Це професійне свято тих, хто любить і вивчає Слово – авторів, видавців, бібліотекарів, читачів, критиків та, звичайно ж, філологів.

Свято було затверджено у квітні 1995 року Генеральної конференцією ЮНЕСКО. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – пропагування читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Сьогодні ми відзначаємо 125 років від дня народження українського художника-монументаліста, живописця, художника кіно, заслуженого художника УРСР Григорія Овксентійовича Довженка. Він працював у галузях станкового живопису, станкової графіки, монументально-декоративного мистецтва.

Народився 22 квітня 1899 у с. Полтавка (нині м. Баштанка Миколаївської обл.). 1922 року Г. Довженко вступає до Одеського художнього училища, після закінчення якого працював художником на Одеській кінофабриці. Серед відомих робіт цього часу треба згадати «Охоронець музею», «Перекоп», «Право батьків», «25 000».

Щорічно в третю суботу квітня в нашій країні відзначають День довкілля. Це свято було започатковано згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 р. № 855/98. Головна мета свята – підвищення рівня свідомості українців у питаннях, що стосуються збереження навколишнього середовища.

Щорічно громадські організації проводять заходи, які спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, – очищення водних джерел, висадка дерев, наведення порядку на вулицях, у парках і скверах, збереження заповідних об’єктів, а також поширення екологічних знань завдяки проведенню конференцій та лекцій, що підвищують усвідомленість населення в екологічних і природоохоронних питаннях.

Сьогодні ми відзначаємо 170 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова, українського фольклориста, етнографа, історика мистецтва, літературознавця, бібліографа, педагога, громадського діяча, доктора філологічних наук (1885), професора (1889), Член-кореспондента Чеської АН (1899), дійсного члена УАН (1919).

Микола Федорович навчався в Харківській гімназії, 1875 року закінчив Харківський університет. 1881 року захистив магістерську дисертацію «О свадебных обрядах, преимущественно русских». Докторську дисертацію, присвячену творчості Лазаря Барановича захистити не вдалося через звинувачення в «українофільстві». Науковий ступінь доктора він одержав 1885 року за дослідження «Хлеб в обрядах и песнях».

16 квітня 2024 року у межах 28-го Міжнародного молодіжного форуму «Радіоелектроніка і молодь у ХХІ столітті» кафедрою українознавства було проведено конференцію «Україна в історико-культурному та мовному просторі». Завдяки дистанційній формі проведення до нас змогли долучитися всі охочі з різних куточків світу.

Цього року учасники конференції взяли участь в обговоренні питань, що пов’язані з етапами розвитку української мови, способами творення професійних термінів, етикетом професійного спілкування, ролі мови у становленні ідентичності українського народу, впливом особистості на розвиток української культури та багато-багато інших.