140 років від дня народження Володимира Євтимовича (Юхимовича) Свідзінського
8 жовтня 2025 року минає 140 років від дня народження Володимира Євтимовича (Юхимовича) Свідзінського — українського поета, перекладача, літературознавця, чия творчість довгий час залишалася в тіні, але сьогодні звучить як голос гідності й духовної глибини.
Народився Свідзінський 1885 року в селі Мислин на Поділлі. Навчався в Київському університеті, де здобув юридичну освіту, але його покликанням стало слово. Працював у бібліотеці, архіві, викладав, перекладав, писав завжди скромно, без галасу, але з глибоким внутрішнім світлом.
Його поезія — це світ інтимної лірики, філософських роздумів і тонкого відчуття природи. Збірки «Ліричні поезії» (1934), «Поезії» (1940), а також посмертна «З пісень» (1965) — це приклади високої культури слова, де кожен рядок, як дотик до душі. Він писав про тишу, про час, про смерть, про красу буденного — без пафосу, але з глибокою емоційною напругою.
В. Свідзінський перекладав твори Гете, Гейне, Верлена, Байрона, збагачуючи українську літературу європейським контекстом. Його літературознавчі розвідки свідчать про глибоке знання поетики та історії літератури.
1941 року, під час сталінських репресій, В. Свідзінського було заарештовано й страчено. Його смерть стала символом трагедії української інтелігенції.
Сьогодні ми повертаємо його ім’я, його поезію, його тишу, бо саме в тиші народжується справжнє, те, що не кричить, але живе вічно. В. Свідзінський не прагнув слави, але залишив по собі спадщину, що сьогодні читається як моральний орієнтир. Його поезія — це пам’ять нащадкам про те, що слово може бути тихим, але незламним.