Новини

Григорій Миколайович Ґе (1830–1911) – видатний український письменник, історик-краєзнавець, культурний і громадський діяч, який зробив значний внесок у дослідження історії, популяризацію краєзнавства та розвиток української культури.

Міжнародний день людського братерства, оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 21 грудня 2020 року через резолюцію 75/200, є значним кроком у сприянні миру, культурній та релігійній терпимості у всьому світі. Ця резолюція, запропонована Єгиптом та Об’єднаними Арабськими Еміратами, закликає всі держави-члени ООН та міжнародні організації щорічно відзначати цей день 4 лютого.

Головна мета цього міжнародного дня полягає у підвищенні взаєморозуміння, зміцненні толерантності та підтримці принципів співіснування між різними культурами, націями та релігіями. У сучасному світі, де конфлікти та непорозуміння часто виникають на основі етнічних і релігійних відмінностей, цей день набуває особливої актуальності, спонукаючи до діалогу та взаємоповаги.

2 лютого 1845 року на Тернопільщині народився видатний український учений та винахідник Іван Пулюй.
Із дитинства він виявляв інтерес до наук, особливо до фізики та математики. Після навчання в Тернопільській гімназії вступив до Віденського університету, де спочатку вивчав теологію, проте захоплення точними науками змусило його змінити напрям і присвятити себе фізиці. 1875 року Пулюй продовжив освіту в Страсбурзькому університеті, де отримав стипендію та займався дослідженнями в галузі електротехніки та катодних променів. Саме він першим отримав зображення за допомогою Х-променів, що пізніше були названі рентгенівськими. Його винаходи та наукові праці стали важливим внеском у розвиток фізики.
Окрім експериментальної діяльності, Пулюй активно працював у галузі електротехніки. Він розробив і представив світу «лампу Пулюя» — пристрій, що став основою для подальших досліджень у сфері рентгенівського випромінювання. Його винахід отримав міжнародне визнання та був відзначений нагородами, зокрема срібною медаллю на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року.
Крім цього, Іван Пулюй був визначним громадським діячем і теологом. Разом із Пантелемоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він працював над першим перекладом Біблії українською мовою, що стало важливим кроком у розвитку української культури.
Від 1884 року вчений очолював кафедру фізики та електротехніки у Вищій технічній школі Праги, де викладав понад три десятиліття, виховуючи нове покоління науковців. Його праця мала значний вплив на розвиток науки та освіти в Європі.
Іван Пулюй помер 31 січня 1918 року в Празі, залишивши після себе величезну наукову та культурну спадщину. Його внесок у світову науку є безцінним, а його відкриття і сьогодні залишаються важливими для сучасної фізики та медицини.

День Соборності України відзначається щорічно 22 січня на честь проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 1919 року. Ця подія стала знаковою для історії нашої держави, адже вперше після багатовікової боротьби за свободу українські землі були об’єднані в єдину соборну державу. Акт Злуки був проголошений на Софійській площі в Києві та став символом прагнення українців до єдності, незалежності та державного суверенітету.

День Соборності України особливо резонує у сучасних реаліях, коли країна знову бореться за свою територіальну цілісність і суверенітет. Події, що розгортаються на сході та півдні України, нагадують нам про важливість єдності народу, адже лише разом українці можуть протистояти зовнішнім загрозам і зберігати свою незалежність. Символічне значення Акту Злуки сьогодні як ніколи актуальне, адже він закарбував прагнення українців до об’єднання заради спільного майбутнього.

В Україні 20 січня відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Цей день присвячений героям – військовим, добровольцям та медикам, які мужньо обороняли аеропорт від російських окупантів. Оборона аеропорту, що тривала від 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року, стала символом героїзму та стійкості українських воїнів. Загалом оборона тривала 242 дні, а останні захисники залишили аеропорт після 244 днів виснажливих боїв.

Фраза «Кіборги вистояли, не встояв бетон» увійшла в історію як символ незламності українських захисників. Саме «кіборгами» українських воїнів називали окупанти, визнаючи їхню силу, дух та моральну стійкість у надзвичайно важких умовах.

15 січня в Україні та світі відзначають День народження Вікіпедії. 2000 року Ларрі Сенджер і Джиммі Велс створили англомовний інтернет-ресурс Нупедію. На цьому сайті енциклопедичні статті писали виключно експерти-науковці, усі матеріали ретельно рецензувалися. Мета Нупедії полягала у створенні енциклопедії з максимально якісним контентом, але через це процес додавання статей був досить повільним.

15 січня 2001 року автори вирішили прискорити цей процес і запустили паралельний проєкт під назвою Вікіпедія, де редагувати статті міг будь-який користувач. Новий ресурс швидко здобув популярність, тоді як Нупедія поступово втрачала свої позиції та 2003 року припинила існування.

Новорічних свят мало не буває. А особливо новорічних свят з ХНУРЕ ❤️

Вже 11 січня відбудеться «Робоялинка ХНУРЕ»!

ХНУРЕ запрошує 3, 4, 5 січня 2025 року школярів 9-11 класів провести Зимові канікули з користю!
Приєднуйся онлайн до цікавих та корисних майстер-класів від фахівців Першого серед кращих.

Графік та важливі посилання:
〰️ 3 січня об 11:00
https://youtube.com/live/NJqYMhvHecM?feature=share
〰️ 4 січня об 11:00
https://youtube.com/live/o2nsysMFFYY?feature=share
〰️ 5 січня об 11:00
https://youtube.com/live/VsKbpquFS_o?feature=share

1985 року Генеральна Асамблея ООН започаткувала відзначення Міжнародного дня волонтера. Саме тоді, на 40-й сесії у спеціальній резолюції міжнародна спільнота запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку».

У перекладі з англійської мови, волонтер – це добровільний помічник. Відносини, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні, регулюються Законом України «Про волонтерську діяльність» від 19 квітня 2011року № 3236-VI. Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

30 листопада – Міжнародний День захисту інформації.
Ця дата обрана не випадково, адже саме 30 листопада 1988 року відбулася перша масова комп’ютерна епідемія, що відкрила двері для розгляду комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки. Цей день присвячений усім, хто працює у сфері інформаційної безпеки, а також кожному з нас, хто зберігає та обмінюється інформацією в цифровому форматі.
Зараз інтернет став невід’ємною частиною нашого життя, і, на жаль, зростає кількість кіберзлочинців. Фахівці сфери кібербезпеки та звичайні користувачі повинні разом працювати для гарантування безпеки особистих даних та виключення кіберзагроз.
Міжнародний День захисту інформації — це не лише можливість згадати історію перших комп’ютерних атак, а також і час для об’єднання сил у вирішенні найактуальніших завдань сучасного світу. Це свято закликає кожного з нас бути уважним та відповідальним, коли йдеться про обробку даних в онлайн-середовищі.
Важливо не забувати, що безпека в інтернеті залежить від нас самих. Оновлюйте антивірусні програми, використовуйте міжмережеві екрани (Firewall) та надійні паролі. Пам’ятайте про особливу уважність при користуванні загальнодоступними комп’ютерами та оберігайте свою особисту інформацію, бережіть свою конфіденційність і сприяйте побудові безпечного цифрового оточення для всіх.

26 листопада 2024 року на базі Харківського національного університету радіоелектроніки відбулася XVІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція  «Харків-залізобетон: вчора, сьогодні, завтра», яка присвячена 370-річчю заснування міста Харків. Конференція була організована кафедрою українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки разом з кафедрою ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Державного біотехнологічного університету.

У конференції взяли участь понад 80 учасників з різних куточків України.

Протягом ХХ століття Україна пережила три Голодомори: 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Найтрагічнішим з них виявився голод 1932–1933 років, який було організовано радянською владою з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення Незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору, що забрав мільйони життів на території України. За оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору, 1932–1933 років від голоду померли 10,5 мільйонів українців. Найбільше постраждали  від голодомору Харківська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих.