Новини

Це свято світова спільнота почала святкувати від 1950 року. Його основна мета – привернути увагу громадськості до проблем та прав дітей.
Уже третій рік ми святкуємо цей день в умовах війни, і батьки в Україні добре знають, що
дитина – найцінніший скарб, який треба оберігати та захищати. Найскладнішим завданням сьогодення – виховання. Головне завдання батьків – дати дітям не тільки знання, але і навчити своїх дітей любити свою родину та Країну!
Бережімо наших дітей та робімо все для нашої Перемоги!

Це свято перейшло кордони багатьох держав і його по праву можна назвати міжнародним професійним святом фахівців-філологів: лінгвістів і літературознавців, вчителів та викладачів в галузі літератури і мови, бібліотекарів та перекладачів й усіх, хто пов’язав свою освіту і професійну діяльність з філологією. Вони щодня допомагають сучасному суспільству зберігати актуальні знання, протидіючи плутанині і втрати смислових зв’язків нашої власної культурної традиції.

У День філолога ми приєднуємося до всіх привітань, які йдуть на адресу всіх наших фахівців! Бажаємо Вам успіхів і здоров’я, радості та щастя! Ваша робота і Ваші зусилля відкривають для нас нові горизонти, служать зразковим прикладом глибоких пізнань для нас і наших нащадків, збагачують і надають особливу яскравість для всього нашого суспільного життя! З професійним святом Вас!

24 травня відзначається День слов’янської писемності і культури.
Це свято приурочене до дня пам’яті братів Кирила і Мефодія, які визнані засновниками слов’янської писемності та творцями слов’янської азбуки – кирилиці. Використання кирилиці стало важливим практичним культурним досягненням. Цей крок зумовив розвиток національних мов і літератур: на базі абетки братів були створені абетки таких мов, як українська, білоруська, російська, сербська, чорногорська, македонська, болгарська.
День слов’янської писемності і культури свідчить про важливість розуміння і підтримки мовної та культурної спадщини, що об’єднує слов’янські народи та є символом взаєморозуміння, співпраці та дружби між слов’янськими народами.

Після звільнення кримського півострова від німецьких військ навесні 1944 року, корінне населення було звинувачено у співпраці із ворогом. Із 18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. Цей нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв: в ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей, було знищено цілі родини. За офіційними даними, від голоду та хвороб майже половина кримських татар загинула в дорозі чи в місцях вигнання.

Протягом 12 років кримські татари мали статус «спецпереселенців», що накладав багато обмежень: їм було заборонено перетинати кордон поселення без письмової згоди спецкомендатури, а тих, хто відвідував родичів у сусідньому селищі, засуджували до 25 років.

День вишиванки – свято, покликане до єдності і культурного відродження українського народу. У культурі будь-якої країни є речі, що яскраво відображають її особливу національну традицію. Українська вишиванка яскравий приклад і підтвердження цьому. Для українців вишиванка є справжньою національною святинею, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять. Українці вірять, що вона наділена величезною силою, є зв’язком пращурів із нащадками.

Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще, за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, вишивкою був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях у період VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е. Найстаріші вишиванки, знайдені на території України, датують VI століттям.

Цей день встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1993 року для привернення уваги світової спільноти до проблем сім’ї. ООН розглядає сім’ю як основний елемент суспільства, тому, на думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Сім’я – важлива частина нашого життя. Вона є центром соціального життя людини, джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності. Сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх. Сім’я як основний елемент суспільства зберігає цінності роду, є чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

Ще обираєш університет чи вже мрієш вступити до ХНУРЕ? 🤔

🤩14 травня о 17:00 Kharkiv IT Cluster і Харківський національний університет радіоелектроніки проллють ще більше світла на Вступ 2024.

Панас Мирний був одним із найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв – усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах.
Через цензурне обмеження українського слова у Російській імперії ранні твори письменника друкували за кордоном: у львівському журналі «Правда» (1872) були надруковані вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»; згодом друком вийшли нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П’яниця», а 1877 року у Женеві − повість «Лихі люди». У цьому ж місті опублікували і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – найвідоміший роман письменника.
В Україні твори Панаса Мирного почали друкувати лише у середині 1880-х років: на сторінках альманаху «Рада» опублікували перші дві частини роману «Повія» та оповідання з циклу «Як ведеться, так і живеться». Від 1905 року співпрацював із журналом «Рідний край». Відомий широкому загалу письменник став вже після своєї смерті.
Письменник підтримував тісні зв’язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими. Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Він був членом нелегальної організації «Унія» у Полтаві, що поширювала заборонену українську літературу.
Помер письменник 28 січня 1920 року, похований у Полтаві. У будинку, де він проживав, утворено літературно-меморіальний музей. 1951 року в Полтаві урочисто відкрито пам’ятник письменникові.

Мама – це найрідніша людина у житті кожного з нас. Саме мама перебуває поряд під час усіх найважливіших подій у житті, навчає нас перших слів, кроків та інших навичок. Недарма у світі створили особливе свято для вшанування мами: друга неділя травня.

У День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов. У цей день прийнято не лише дарувати своїм мамам подарунки та букети свіжих квітів, але й вітати за допомогою листівок та теплих слів. На їхню честь пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки. Якщо Ваша мама далеко, зателефонуйте їй та привітайте, бо це найрідніша людина у світі.

Перший етап вищої освіти майже позаду, а що далі? 🤔

А далі — можливість змінити вектор або поглибити знання!

Сьогодні ми відзначаємо День Європи.  Це свято символізує зусилля з об’єднання країн Європи в інтересах спільного миру і розвитку.

Ця дата була обрана на честь так званої “Шуманової декларації” — промови французького міністра закордонних справ Роберта Шумана 9 травня 1950 року, яка заклала основу для створення Європейського Союзу. У цій декларації  Шуман запропонував створити нову форму політичної співпраці в Європі, яка зробила б війну між націями неможливою.

Сьогодні в Україні, так само як у всьому світі, відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ця війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, а також усім тим, хто вижив та пройшов через пекло Другої світової війни.
Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, що набув чинності 8 травня о 22:43. У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні – 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.
Минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.
Старшим викладачем кафедри українознавства Очкуровою Н. О. було проведено відкриту лекцію на тему «Україна в часи Другої світової війни», в якій були розглянуті питання передумов війни, перебігу бойових дій та наслідки Другої світової війни для нашої держави.