Історія цієї пам’ятної дати має дуже трагічне коріння. У грудні 1917 року радянській уряд розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовицькі війська дуже швидко просувались до Києва.
Саме 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами – між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва – під час наступу на Київ військ більшовиків. Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ на українські позиції. Українське військо налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків; із боку більшовиків 4 тисячі. Українським військам вдалося стримати ворога до вечора, а потім вони мусили відступити до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Проте одна студентська чота з 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час вже була зайнята більшовиками, та потрапила у полон. Згодом їх було страчено. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Загалом у бою під Крутами загинуло з українського боку приблизно 70–100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 вояків. Поховали полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.