Новини

24 лютого 2022 року назавжди залишиться в пам’яті українців. Близько четвертої години ранку з масованого ракетного обстрілу розпочалося вторгнення росії  в Україну. Протягом декількох днів було окуповано майже 20% території нашої країни.

Проте прагнення ворога захопити Україну за лічені дні не справдилися. Вже з перших днів завдяки спротиву української армії та сил самооборони російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці та поступово вимушена залишати окуповані території.

У цей день, 22 лютого, більшістю країн світу відзначається Міжнародний день підтримки жертв злочинів. У багатьох країнах діють спеціальні закони, що спрямовані на захист постраждалих від кримінальних дій, їх реабілітацію, компенсацію матеріальних і моральних збитків.

Наприкінці минулого століття питання підтримки та соціальної реабілітації жертв злочинів стало критичним, тому у вересні 1985 р. сьомий конгрес ООН із попередження злочинності та поводженню з правопорушниками затвердив Декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою. 22 лютого 1990 р. уряд Великобританії оприлюднив «Хартію жертв злочинів», і з цього часу світова спільнота запровадила цю дату як Міжнародний день підтримки жертв злочинів.

Цей день був установлений Генеральною конференцією ЮНЕСКО у листопаді 1999 року для підтримки мовної та культурної різноманітності. Основна мета цього дня – підкреслити важливість рідної мови як складової національної та культурної спадщини кожного народу, а також нагадати про потребу захищати, зберігати та просувати мовні права всіх мовних спільнот.

Зараз на нашій планеті за оцінками фахівців Всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення через різноманітні фактори, такі як глобалізація, асиміляція та інші. Кожна мова – це носій народної традиції та культурної спадщини, що, своєю чергою, вказує на конкретну цінність рідної мови.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – українців, які загинули 20 лютого 2014 року, y центрі Києва, виборюючи своє право жити у вільній європейській державі. У період від 18 до 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб; після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за Українську Незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно було надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

19 лютого Україна відзначає день Державного Герба.

Державний Герб України – зображення золотого тризуба на блакитному фоні, що затверджено Верховною Радою України 19 лютого 1992 р. Він є одним із чотирьох офіційних символів нашої держави поряд з Прапором, Гімном та Конституцією.

Сьогодні Україна відзначає День єднання.

15 лютого неофіційно закріпилося професійне свято комп’ютерників. Саме цього дня, 15 лютого 1946 року американськими військовими інженерами була представлена перша універсальна електронна обчислювальна машина ENIAC, що відчинила двері в нові цифрові технології.

У слово «комп’ютерник» вкладають широке значення. Це не тільки розробники й аналітики комп’ютерних систем, програмісти й оператори різних комп’ютерних пристроїв. Це й інженери з автоматизованих систем керування, інженери з супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато іншого, тобто все те, що пов’язано з досконалим знанням комп’ютерної техніки й умінням вирішувати різноманітні завдання, де без застосування усього цього просто не обійтися. А саме у нашому ЗВО навчають спеціалістів із цих галузей.

Поки всі закоханні дарують один одному валентинки, зізнаються у коханні, запрошують на романтичні побачення, ми нагадуємо, що 14 лютого – це Міжнародний день книгодарування!!!

Це свято для тих, хто цінує книгу як предмет не тільки матеріальної, а, перш за все, духовної цінності, насолоджується тими незабутніми почуттями й емоціями, що дарують читачам книги. Це свято об’єднує і тих, хто дарує книги, і тих, хто їх пише, друкує та закохує у книжки. У цей день прийнято дарувати книги бібліотекам, друзям, своїм рідним, а також тим, чиї можливості у доступі до читання книг, із тих чи інших причин, обмежені.

Радіо вже понад століття є невід’ємної частиною нашого життя. Досі не існує єдиної думки, хто є «батьком» цього винаходу, бо одночасно над ним працювали Девід Х’юз, Нікола Тесла, Томас Едісон, Генріх Герц, Олівер Лодж, Олександр Попов, проте офіційно радіо було запатентоване 2 червня 1896 року італійським інженером Гульєльмо Марконі. Із цього часу радіомовлення стало засобом комунікації з найширшою аудиторією в світі. Саме радіо є загальновизнаним засобом зв’язку, що володіє великими можливостями і не вимагає великих витрат. Сучасне радіо використовує нові технології – широкосмуговий та мобільний зв’язок, планшетні комп’ютери.

13 лютого світова громадськість відзначає Всесвітній день радіо, що встановлений на 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з ініціативи Іспанії. Це свято покликане нагадати спільноті про найважливішу роль, яку відіграє радіо. Це і зміцнення міжнародного співробітництва, і заохочення великих мереж та місцевих радіостанцій розвивати доступ до інформації і свободу слова у радіоефірі.

6 лютого – День безпечного Інтернету. Ця подія, як міжнародний захід, виникла за сприянням організації Insafe, починаючи від 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. День безпечного Інтернету святкують більш, ніж у ста країнах світу за підтримки Європейської комісії, а також 31-им Національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, що ми всі відіграємо з метою створення більш безпечної онлайн-спільноти. Метою Дня безпечного Інтернету є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій.

2 лютого ми святкуємо Стрітення. Що це за свято? Чому має таку назву? Звідки його коріння? «Стрітення» у старослов’янській мові означає «радість», або ж «зустріч». Це той самий день, коли віряни вшановують зустріч Ісуса Христа, Сина Божого, iз Симеоном та Анною.

Історія цього свята сягає своїм корінням ще III–IV століть. Саме в той час вперше зустрічаються у творах згадки про святкування Стрітення. Офіційно це свято було визнане у Візантійській імперії 542 року під час правління імператора Юстиніана.

Історія цієї пам’ятної дати має дуже трагічне коріння. У грудні 1917 року радянській уряд розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовицькі війська дуже швидко просувались до Києва.

Саме 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами – між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва – під час наступу на Київ військ більшовиків. Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ на українські позиції. Українське військо налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків; із боку більшовиків 4 тисячі. Українським військам вдалося стримати ворога до вечора, а потім вони мусили відступити до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Проте одна студентська чота з 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час вже була зайнята більшовиками, та потрапила у полон. Згодом їх було страчено. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Загалом у бою під Крутами загинуло з українського боку приблизно 70–100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 вояків. Поховали полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.