Лучицький Іван Васильович (1845–1918) – видатний український історик, археограф, археолог і громадський діяч. Його наукова діяльність мала великий вплив на розвиток історичної науки в Україні та Російській імперії наприкінці XIX – на початку XX століття.

Олександр Миколайович Виєзжев, визначний український живописець, митець, чия творча спадщина є цінною сторінкою в історії українського образотворчого мистецтва. 2025 року минає 160 років від дня його народження, подія, що є нагодою згадати про його внесок у розвиток національної культури, зберегти пам’ять про видатну постать, яка формувала мистецьке обличчя України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Щороку в усьому світі відзначають День морозива, свято, що не залишає байдужим ні дітей, ні дорослих. Хоча точна дата святкування може відрізнятися в різних країнах, загалом День морозива символізує прихід тепла, гарного настрою та солодких моментів життя. Це неофіційне, але дуже улюблене свято, що збирає людей навколо одного з найпопулярніших десертів на планеті.
Морозиво має давню історію. Ще в Стародавньому Китаї вживали щось схоже на сучасне морозиво, сніг, змішаний із фруктами та медом. У Римській імперії імператор Нерон наказував доставляти лід із гір, щоб створювати освіжаючі десерти. Але справжній розвиток рецептури стався значно пізніше , у Європі в XV–XVI століттях, а вже у XX столітті морозиво стало масовим продуктом.
Цей десерт має безліч варіантів: вершкове, пломбір, фруктове, сорбет, заморожений йогурт, веганські варіанти. Морозиво в шоколаді, на паличці, у вафельному ріжку, у склянці, із горішками, сиропом, карамеллю – варіацій безмежна кількість. Кожен може знайти щось до смаку. У День морозива люди організовують фестивалі, ярмарки, конкурси з поїдання морозива, майстер-класи для дітей. Морозивники готують нові, незвичайні смаки: із лавандою, базиліком, блакитним сиром чи навіть перцем чилі. Таке свято – це ще й чудовий привід провести час із родиною, друзями або просто зробити собі маленьке солодке свято.
День морозива нагадує нам про прості радощі. У сучасному світі, де всі кудись поспішають, іноді достатньо просто зупинитися, взяти кульку улюбленого морозива і відчути щастя.

Мрієш пов’язати своє майбутнє з технологіями, ІТ або робототехнікою?  Хочеш побачити, як виглядає найінноваційніший університет зсередини?

Тоді приходь на День відкритих дверей у Харківський національний університет радіоелектроніки! 
ХНУРЕ чекає тебе у безпечному та відкритому просторі!

4 червня в Україні відзначається День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це особливий день, сповнений скорботи, болю та глибокої жалоби. Українське суспільство схиляє голови перед найневиннішими жертвами війни, дітьми, чиї життя були передчасно обірвані через жорстокі воєнні дії.

Останній дзвоник вже позаду, далі новий та трохи напружений етап — вступна кампанія.

І ми знаємо, наскільки хвилюючою вона може бути…

2025 року минає 105 років від дня народження видатного українського художника Павла Петровича Мірошниченка. Ця особистість, зі своїм бездоганним внеском у розвиток культури та освіти в нашій країні, залишається прикладом мудрості і відданості справі.
Павло Петрович Мірошниченко народився 1 червня 1920 року в місті Біловодськ Луганської області. Закінчивши Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша 1951 року, П. Мірошниченко присвятив багато років життя мистецтву та освіті. Він працював як вчитель у севастопольській школі та суднобудівельному технікумі від 1951 до 1960 років, а згодом очолював студію самодіяльних художників від 1960 до 1972 року.

2025 року українська культурна спільнота відзначає 160 років від дня народження Марії Старицької, письменниці, драматургині, перекладачки, акторки та активної громадської діячки, яка відіграла значну роль у формуванні національного мистецького простору кінця XIX – початку XX століття.

24 травня в Україні та в інших слов’янських країнах святкують День слов’янської писемності та культури. Це особливе свято присвячене пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які у IX столітті створили першу систему письма для слов’ян.
Цей день є не лише шаною минулому, а й нагадуванням про глибоке культурне коріння, що об’єднує слов’янські народи. Завдяки писемності стало можливим записування літописів, переклад Святого Письма, розвиток літератури, науки, філософії. Власне писемне слово стало фундаментом національної ідентичності, духовності та освіти.

День Героїв – щорічне вшанування пам’яті тих, хто присвятив своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Цей день відзначається 23 травня і має особливе значення для кожного свідомого громадянина, адже герої, це не лише історичні постаті, а й наші сучасники, які щодня віддають своє життя заради миру, волі та майбутнього нашої держави.

Свято виникло як вшанування пам’яті героїв визвольних змагань ХХ століття, воїнів Української Народної Республіки, Української повстанської армії, діячів ОУН та інших борців за незалежність України. Вибір дати – 23 травня – пов’язаний із загибеллю одного з провідних діячів ОУН Євгена Коновальця , якого вбили агенти радянського НКВС у 1938 році в Роттердамі.

Думаєш про перехід в ІТ та зміну професії, але досі є якісь «але»?
Схоже, настав час кардинальних змін!

ХНУРЕ відкриває двері тим, хто наважився на такий хвилюючий крок..
Другу вищу освіту!

Свято засновано Генеральною Асамблеєю ООН 2002 року та покликано сприяти збереженню та поширенню культурного багатства, підвищенню взаємоповаги між народами й посиленню співпраці у глобалізованому світі. Цей день закликає уряди, освітні заклади, громадські організації та кожного з нас розвивати міжкультурний діалог через навчання, обмін досвідом, спільні ініціативи.
Культура є не лише проявом мистецтва, традицій чи мови, вона формує ідентичність людини, визначає її світогляд і поведінку. У світі, де існує понад 7 тисяч мов і тисячі різноманітних традицій, культурне розмаїття є не проблемою, а безцінним ресурсом. Завдяки різним підходам до життя, віруванням, звичаям і цінностям людство здатне до інновацій, творчості та порозуміння.