Щороку 18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. Це свято стало символом єднання музейної спільноти та підвищення інтересу громадськості до культурної спадщини,  а також глобальною платформою для обговорення актуальних проблем, що стоять перед музеями, та пошуку нових форм взаємодії з аудиторією.

Музеї відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні культурної спадщини, формуванні історичної пам’яті, розвитку науки, мистецтва та освіти. Вони допомагають людям зрозуміти своє місце в історії, зберігати традиції та переосмислювати їх у контексті сучасних подій. Це особливо важливо в умовах глобалізації, коли виникає загроза уніфікації культур.

Це свято відзначає важливість наукових досягнень і роль учених у розвитку суспільства. У багатьох країнах, зокрема в Україні, цей день є нагодою висловити вдячність науковцям за їхню невтомну працю, спрямовану на здобуття нових знань, удосконалення технологій та покращення якості життя людей. Наука є основою прогресу. Саме завдяки науковим відкриттям людство подолало численні хвороби, розширило горизонти знань про Всесвіт, створило інноваційні технології, що змінили наше життя: від комп’ютерів і смартфонів до вакцин і космічних польотів – усе це стало можливим завдяки науковому пошуку.

Це свято, що об’єднує українців усього світу навколо одного з найяскравіших символів національної ідентичності — вишиванки, щороку відзначають у третій четвер травня. Його мета – збереження та популяризація українських традицій, зокрема національного вбрання, що має глибоке історичне та духовне значення.
Ідея створення свята виникла 2006 року завдяки ініціативній групі студентів Чернівецького національного університету. Вони запропонували в один день прийти на навчання у вишиванках, й ідея перетворилася на всесвітній флешмоб. Сьогодні мільйони українців і друзів України у різних куточках світу одягають вишиванки, демонструючи єдність, любов до Батьківщини та шану до своїх коренів.

День Європи щороку відзначається 9 травня в країнах Європейського Союзу. Це символ прагнення до єдності, миру та співпраці між європейськими народами. Свято бере свій початок від 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив із декларацією, що заклала підвалини європейської інтеграції. Із того часу День Європи став уособленням ідеї об’єднаної Європи, що базується на спільних цінностях: повазі до людських прав, демократії, верховенстві права, рівності та солідарності. В Україні це свято набуло особливого значення після Революції Гідності, коли європейський вибір став не лише зовнішньополітичним курсом, а й глибоким внутрішнім переконанням мільйонів громадян.

8 травня особлива дата в українському календарі. Це день, коли ми вшановуємо пам’ять мільйонів загиблих, день, коли світ згадує про страшну ціну перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це не просто сторінка з підручника історії. Ця дата символізує перемогу людяності, справедливості та пам’яті над злом, що нацизм приніс світу. Ми віддаємо шану всім, хто боровся за свободу і незалежність, хто віддав життя заради майбутнього без війни та насильства.

Друга світова війна стала найбільш масштабним і кривавим конфліктом в історії людства. Вона охопила пів світу, забрала мільйони життів, зруйнувала міста, знищила цілі покоління. Україна опинилася в епіцентрі бойових дій. Близько 8 мільйонів українців загинули внаслідок бойових дій, репресій, голоду та депортацій. Отже, наш народ зазнав непоправних втрат, але водночас виявив героїзм, незламність і відданість справі свободи.

Kharkiv IT Cluster спільно з компанією SevenPro (https://seven-pro.com/) та ХНУРЕ (https://nure.ua/) запрошують абітурієнтів і студентів на відкритий онлайн-вебінар, присвячений створенню ефективного резюме та мотиваційного листа!

✅ Що обов’язково має бути в резюме?
✅ Як не зіпсувати мотиваційний лист банальностями?
✅ Як розповісти про себе, якщо ще не маєш досвіду?
✅ Які фішки допомагають привернути увагу рекрутера?
✅ Які інструменти використовувати для красивого оформлення?

30 квітня світ відзначає Міжнародний день джазу — свято, що вшановує не лише музичний жанр, а й культурне явище, здатне об’єднувати людей, долаючи мовні, національні та соціальні бар’єри. Джаз — це більше ніж ритм і мелодія. Це голос свободи, протесту, пошуку гармонії в хаосі.
Свого часу джаз народився як крик душі афроамериканської спільноти, але з роками перетворився на універсальну мову, зрозумілу кожному. Його імпровізація — це прояв індивідуальності, а водночас — здатність до діалогу. Адже кожне джазове виконання — це розмова музикантів між собою, з публікою, зі світом.

Диплом дописано, до захисту допущено…
То ти вже майже бакалавр?

Попереду черговий важливий етап — вступ на магістратуру ☺️

Всеукраїнський день футболу, що щорічно відзначається 29 квітня, має особливе значення для українського спорту та національної ідентичності. Цього дня 1992 року відбулася знакова подія: збірна України вийшла на поле у жовто-блакитній формі — символі свободи, гідності та єдності — і провела свій перший офіційний матч як незалежна команда. Цей поєдинок став не лише спортивною подією, а й історичним актом, що ознаменував народження нової футбольної епохи в житті країни.

На 26 квітня припадає день пам’яті аварії на Чорнобильській АЕС, що стала символом катастрофи в історії ядерної енергетики. У ніч на 26 квітня 1986 року, після експерименту з енергоблоком, сталася серія вибухів, що призвела до руйнування реактора і викиду радіоактивних речовин у повітря. Ця трагедія спричинила смерті десятків тисяч людей і забруднення великих територій радіацією.
Світ два дні не знав про катастрофу. Першими жертвами були працівники станції, але справжній масштаб трагедії став зрозумілим лише згодом. За незалежними оцінками, близько 500 тисяч людей померли через наслідки опромінення. Понад 8,5 мільйонів українців і білорусів отримали значні дози радіації. Було евакуйовано десятки тисяч людей, сотні міст і сіл стали мертвими зонами. Площа забруднених територій сягнула 200 тисяч квадратних кілометрів.
У перші дні після вибуху ліквідатори ризикували власним життям, аби зменшити катастрофічні наслідки. Боротьба з вогнем, закидання реактора сумішшю піску, глини й свинцю, спроби стримати випромінення — усе це тривало тижнями. Та навіть зупинивши реактор, людство не змогло зупинити тінь Чорнобиля, що простяглася на десятиліття вперед.
Чорнобиль став символом небезпеки ядерних технологій і людської самовпевненості. Після 1986 року довіра до атомної енергетики різко впала: протягом 16 років у світі не було побудовано жодної нової АЕС.
Сьогодні зона відчуження залишається суворим нагадуванням про ту трагедію. Вона перетворилася на унікальний заповідник, де природа без участі людини відновлює свої сили. Тут живуть рідкісні види тварин і рослин, деякі з яких майже зникли з інших куточків планети.
Аварія на ЧАЕС змінила хід історії. Це — біль і гордість, трагедія і водночас символ неймовірної мужності тисяч людей. Ми пам’ятаємо тих, хто ціною власного життя захистив майбутні покоління від ще більшої біди. Ми не маємо права забувати: Чорнобиль — це урок, що людство отримало страшною ціною.

Всесвітній день книги та авторського права святкується щорічно 23 квітня з метою підкреслення важливості книги як культурного феномену та захисту авторських прав. Це свято, оголошене ЮНЕСКО 1995 року, відзначається в усьому світі як час для підтримки книжкової культури та заохочення читання.
Особливим є вибір дати — 23 квітня. Цього дня 1616 року пішли з життя Вільям Шекспір, Міґель де Сервантес та Інка Гарсіласо де ла Веґа — видатні письменники, які залишили по собі неоціненну спадщину. Саме це стало символічною підставою для обрання цієї дати для вшанування ролі книги у житті людства.
Книга виступає не лише як джерело знань, а й як інструмент морального і культурного розвитку суспільства. Її роль у збереженні й передачі знань через покоління є безцінною.
Однак разом із вшануванням книги, свято також акцентує увагу на захисті авторських прав. Це аспект особливо важливий у цифрову епоху, коли доступ до контенту став дуже легким і простим, що породжує виклики щодо визнання та компенсації творчих зусиль авторів. ЮНЕСКО закликає країни до впровадження ефективного захисту інтелектуальної власності, щоб забезпечити гідну винагороду творцям за їхню працю.
Всесвітній день книги та авторського права — це нагода згадати, наскільки великою є сила слова, як воно здатне надихати, навчати, об’єднувати людей різних націй і культур. Кожна прочитана книга — це ще один крок до самопізнання, до кращого розуміння світу та інших.

Щороку 22 квітня світ відзначає День матері Землі – важливе екологічне свято, що має на меті об’єднати людство у прагненні захистити навколишнє середовище. Цей день нагадує нам про важливість збереження чистої води, повітря та ґрунтів. Він є приводом замислитися над тим, який слід ми залишаємо після себе, і що кожен із нас може зробити, аби зменшити негативний вплив на природу.