Ювілей видатного українського письменника, перекладача, літературознавця і громадського діяча Панаса Кочура є нагодою згадати про його неоціненний внесок у національну культуру.
Його перу належать блискучі переклади з античної, англійської, французької, польської, німецької та інших літератур. Панас Кочур — один із найвпливовіших перекладачів ХХ століття в Україні. Його переклади творів Шекспіра, Ґете, Гельдерліна, Міцкевича, Верлена стали класикою української культури, не втрачаючи актуальності й донині.

День української державності відзначається щороку 15 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, який здійснив хрещення Русі. Це свято покликане нагадати українцям і світу про тисячолітню історію української державності – від Київської Русі до сучасної незалежної України.

Українська державність має глибоке коріння. У IX–X століттях Київська Русь була потужною європейською державою з розвиненою системою управління, дипломатичними зв’язками, культурою і правом. Князь Володимир Великий, хреститель Русі, не лише запровадив християнство як державну релігію, а й укріпив владу Києва, зробивши його центром великої і сильної держави.

День Хрещення Руси-України відзначається щороку 15 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, який 988 року здійснив один із найважливіших актів в історії нашої держави — хрещення Київської Русі. Це не просто релігійне свято, а символ духовного відродження, єдності та національної ідентичності українського народу.

Хрещення Русі ознаменувало початок нового етапу розвитку нашої держави. Завдяки християнству Київська Русь інтегрувалася у культурний і політичний простір Європи. Християнська віра принесла писемність, розвиток освіти, архітектури, мистецтва, нові морально-етичні цінності. Саме з прийняттям християнства починається творення глибоко духовної традиції, що віками живила український народ і допомагала йому вистояти в тяжкі часи випробувань.

2025 року минає 110 років від дня народження Миколи Йосиповича Сиротюка (1915–1984) — українського літературознавця, критика, прозаїка, чия діяльність стала важливою сторінкою в історії нашої культури.

Народившись на Хмельниччині, він пройшов шлях від учня сільської школи до випускника Київського університету імені Тараса Шевченка. Уже в повоєнні роки М. Сиротюк проявив себе як уважний дослідник української класики. Його перу належать ґрунтовні монографії та літературно-критичні розвідки про творчість Василя Стефаника («Василь Стефаник. Життя і творчість», 1952), Лесі Українки («Поетика драми Лесі Українки», 1961), Івана Франка, Панаса Мирного. Ці праці вирізняються глибиною аналізу художньої форми, соціальної проблематики, психологізму персонажів.

День Конституції України не просто дата в календарі, а символ нашої єдності і непохитної віри в майбутнє. 28 червня народилася правова основа сучасної України — країни, що обрала шлях демократії, свободи й людської гідності.

Кудрицька Антоніна Миколаївна, відома українська діячка культури, літературознавець, редакторка, яка зробила вагомий внесок у розвиток української енциклопедичної справи. Її ім’я добре знане серед науковців, письменників, працівників культури, адже саме вона стала тією постаттю, яка десятиліттями формувала обличчя української гуманітарної науки через енциклопедичні видання. Здобула філологічну освіту в Київському університеті, де сформувалися її наукові інтереси та прагнення популяризувати українську культуру. З кінця 1950-х років вона розпочала свою діяльність у видавництві «Українська Радянська Енциклопедія», яке згодом стало важливим осередком створення національних енциклопедичних проектів.

Усе про вступну кампанію?
Організуємо одразу три зустрічі ❤️

Ви розумієте, що користі тут буде ну дуже багато!

Сьогодні відзначаємо 215 років із дня народження видатного українського діяча Василя Тарновського (старшого), представника знатного козацько-старшинського роду, який зробив вагомий внесок у розвиток культури, науки та громадського життя України XIX століття.
Родина В. Тарновських була відома як меценати, колекціонери та щирі патріоти України. Василь Тарновський продовжив родинну справу, він був палким прихильником української культури, підтримував художників, письменників і науковців.
Особливу увагу Василь Тарновський приділяв збереженню історичної пам’яті. Саме він започаткував колекціонування пам’яток української старовини, предметів козацької доби, документів, стародруків, творів народного мистецтва. Його зусилля стали основою для створення унікального зібрання, що згодом розвинув його син Василь Тарновський (молодший), засновник Музею українських старожитностей у Чернігові.
Завдяки В. Тарновському старшому збереглася величезна частина нашої національної спадщини. Його діяльність стала символом самопожертви в ім’я культури, історії та української ідентичності.
Сьогодні, згадуючи Василя Тарновського, ми віддаємо шану не лише людині, а цілому поколінню діячів, які плекали українську культуру в непрості часи. Його спадок — це не лише колекції, а й натхнення для наступних поколінь.

21 червня весь світ зупиняється на мить, щоб відчути глибину тиші, спокою і внутрішньої сили — сьогодні відзначають Міжнародний день йоги. Свято було засноване ООН 2014 року за ініціативи прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді і вже давно стало більше, ніж просто датою в календарі. Це заклик до всіх нас: зупинитися у щоденному поспіху й подивитися на себе збоку.

Йога  це не просто набір вправ. Це філософія життя, це мова тіла, думок і душі, що допомагає віднайти гармонію у світі, де панує шум і стрес. Часом кілька хвилин дихання, легка розминка або мить мовчання можуть змінити настрій, полегшити напругу, дати сили рухатися далі.

Сьогодні Всесвітній день біженців, день солідарності з мільйонами людей, які були змушені покинути свої домівки через війну, насильство, переслідування чи порушення прав людини.
За даними ООН, сьогодні у світі понад 110 мільйонів людей були вимушені залишити свої домівки. Серед них біженці, внутрішньо переміщені особи та ті, хто шукає притулку в інших країнах. Ця цифра з кожним роком зростає. Україна, на жаль, теж стала частиною цієї світової трагедії. Повномасштабна війна змусила мільйони українців шукати безпечного притулку за кордоном або переїжджати в межах країни.
Всесвітній день біженців – це не лише привід для співчуття, а й заклик до дії. Це нагода замислитися: як ми можемо підтримати тих, хто втратив усе? Як створити суспільство, де кожен, незалежно від місця народження, почуватиметься у безпеці?

Хочеш заробляти в будь-якій точці світу?
Відповідь очевидна — іди в ІТ

І в ХНУРЕ можна опанувати професії цієї сфери цілком безкоштовно!

Блінов Володимир Васильович – видатний український педагог і організатор вищої технічної освіти, який обіймав посаду директора Харківського інженерно-будівельного інституту (ХІБІ) у період від 1937 до 1941 року (нині – Харківський національний університет радіоелектроніки). Його діяльність припала на надзвичайно складний і відповідальний етап в історії країни, часи сталінських репресій, напередодні й на початку Другої світової війни. Попри політичну напругу, йому вдалося не лише зберегти інститут, а й зробити внесок у його розвиток.