Соціальні мережі: pro et contra (частина 2)
Минулого разу ми говорили про те, що таке соціальна мережа, а сьогодні зосередимося на особливостях її організації та взаємодії між окремими учасниками.
Сам термін “соціальні мережі” достатньо новий. Він був уведений у науковий обіг у 1950-х роках, проте це не означає, що до цього соціальних мереж не існувало. Це давнє явище, і тому братства, земляцтва, кримінальні банди, як і професійні гільдії, цілком можна назвати саме так. Проте є декілька особливостей, що варто враховувати. Насамперед інструменти та засоби спілкування у таких спільнотах зазвичай відкриті. Це може бути будь-який майданчик від блогу до месенджера, але з можливістю додавання та розширення спільноти. Ще одним маркером такої мережі є її існування упродовж тривалого часу. Зауважимо, що є випадки, коли люди об’єднуються на досить короткий проміжок для підтримки якихось певних речей. Такими речами можуть бути пікети, акції, петиції тощо. Важливим фактором також є самоорганізація й ідея. Так зване “творення нових сутностей”, починаючи від сприйняття інформації до власних новин, сприяє поділу в середині мережі на три групи:
- впливові діячі (актори (з наголосом на перший склад));
- комунікатори;
- прості члени мережі.
Кожна з цих груп украй важлива для того, аби така соціальна мережа розвивалася. Вони взаємодоповнюють одна одну і виконують різні функції, пов’язані зі створення, обговоренням та поширенням “нових сутностей” серед загалу (за необхідності).
Далі буде…
#SHGATI #ШляхиБезпеки ІЦ «Майдан Моніторинг».
Проєкт “Групи самодопомоги для подолання інфодемії” відбувається за підтримки Європейського Союзу в співпраці з Black Sea Trust for Regional Cooperation
