Фейки і як з ними боротися
Сьогодні мова піде про фейки і як з ними можна боротися. Попри те, що життя не стоїть на місці, інформаційна війна вже давно на порядку денному, і кількість фейків, дезінформації й простої «маячні» для відволікання уваги від дійсно нагальних проблем перевершує всі можливі межі, тому питання, як відрізнити фейк від новини, залишається актуальним.
Є велика кількість курсів від різних організацій, присвячених медіаграмотності, є спеціальні брошури та переліки перевірених новинних сайтів, які публікують «маячню», але у значно менших кількостях, проте питання: «Чому ми все ще поширюємо і віримо у фейки?» залишається вкрай гострим.
Немає універсальної моделі розуміння і сприйняття інформації, вона і непотрібна, проте є сім питань, які кожен з нас може поставити задля перевірки інформації, що читаємо чи поширюємо. І перше з них – «Звідки інформація?». Зазвичай, для виявлення більшості простих фейкових новин, цього виявляється досить. Якщо у публікації незрозуміле чи відсутнє джерело походження, то твердження дуже важко перевірити, а те, що неможливо перевірити, – не варто поширювати.
Друге питання: «Хто автор?». Від того, хто автор публікації, часто залежить не лише стиль донесення новини, а й особиста позиція. Якщо авторство викликає сумніви або було зроблено перебуплікацію через соціально-значущу тему (так дуже часто буває з повідомленнями про допомогу дітям, що блукає роками просторами Інтернету і виринає час від часу у найнесподіваніших його закутках), то цей допис цілком може бути фейком.
Третє запитання визначає місце: «Де це сталося?» – покликане зосередити увагу на тому, що місце також має значення. Якщо якась подія сталася у парку певного району якогось міста України, а Ви проживаєте в іншому районі, але знаєте, що цей парк розташований не там, або називається інакше, або взагалі його ніколи не існувало, то цінність такої новини дорівнює нулю.
Четвертим питанням є «Коли це сталося?». Часто у ЗМІ пишуть актуальну інформацію, але якщо у повідомленні відсутнє хоч якась вказівка на час, то варто ще раз ретельно перевірити: а чи така подія взагалі мала місце?
Окремо варто розглянути «мотивуюче фото». І часто питання «Що зображено?» дає нам відповідь, якщо джерелу інформації Ви довіряєте (так буває, коли автор є авторитетною для Вас людиною, описані місце і час наче реальні). У цьому випадку треба звернути увагу на якість фотографії/скріну. Якщо з’явилася інформація про педофіла недалеко від школи, і під постом розміщене фото високої якості, на якій ця людина явно позує, то виникає питання – звідки було взято це фото? Зараз існує величезна кількість сервісів для перевірки зображень в Інтернеті. Не нехтуйте їхнім користуванням. Вони допоможуть швидко і безболісно виявити фейк.
Ще одне питання: «Чи є протиріччя?» Найпростішими є приклади невідповідності пори року на фото чи постійна плутанина з місцями. І останнє питання, яке ми маємо собі поставити: «Навіщо це поширюють?» Причин поширення фейків багато, але зазвичай вони сходяться в одну – нагнітання паніки. Людиною, що панікує чи знаходиться у постійному стресі, набагато легше маніпулювати. Тому перевіряймо інформацію, не поширюймо фейків, зберігаймо спокій і все обов’язково буде добре!
Далі буде…
І трохи відео для наочності.
ДОДАТКОВО:
Google Search by Image – зворотній пошук зображень.
Pipl.com – пошук людей в Інтернеті.
TinEye – система пошуку зображень.
#SHGATI #ШляхиБезпеки #квітка_антифейка
