День читання великої поезії
28 квітня – День читання великої поезії. Це привід відкрити для себе нові імена, насолодитися творами найулюбленіших поетів, подарувати радість спілкування рідним і близьким. Поезія – найважливіше культурне явище. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія – головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та внутрішнього розвитку. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості та її поширення і перекладу – це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
Завдання поезії – розтривожити душу, примусити людину відгукнутися. Завдяки поезії можна віднайти сховані у кожному з нас глибини. Справжня поезія неповторна, безсмертна. Це голос істини, голос правди. Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю та об’єднати людство. Поезія – це океан барв та відчуттів, що сплітаються у шаленому ритмі та дарують емоції, формують світогляд та вчать любові. Кожне слово це зброя, яку необхідно правильно використовувати, адже воно дарує зцілення.
А як Ви ставитеся до поезії?
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Л. Костенко
