235 років від дня смерті Івана Григоровича-Барського (1713 – 1791)
10 (за іншими джерелами 11) вересня 2026 року виповнюється 235 років від дня смерті Івана Григоровича-Барського – видатного українського архітектора доби пізнього бароко, представника київської архітектурної школи XVIII століття. Народився він 1713 року в Києві в заможній купецькій родині. У 1724 – на початку 1730-х років навчався у Києво-Могилянській академії, після чого працював у Київському магістраті.
Архітектурну діяльність Іван Григорович-Барський розпочав 1748 року з прокладення міського водогону на Подолі та спорудження водорозбірного фонтану. Упродовж майже сорока років працював переважно в Києві, створюючи церковні, громадські та житлові споруди. Йому приписують понад 30 мурованих будівель. Він також займався інженерними роботами, реконструкцією та відбудовою історичних споруд, що свідчить про широкий характер його професійної діяльності.
Серед найвідоміших творів архітектора – Покровська церква, церква Миколи Набережного та бурса Києво-Могилянської академії в Києві, споруди Кирилівського й Межигірського монастирів. Разом з архітектором Андрієм Квасовим він працював над собором Різдва Богородиці та дзвіницею в Козельці. Частина створених ним споруд збереглася донині та має значну історико-культурну цінність.
Творчість Івана Григоровича-Барського стала важливим етапом розвитку українського бароко. Для його споруд характерні декоративність, виразність фасадів, пластичність архітектурних форм та поєднання традицій українського зодчества з європейськими мистецькими впливами. У його творчості помітні також риси, що передували поширенню класицизму в українській архітектурі.
Іван Григорович-Барський посідає важливе місце в історії української архітектури XVIII століття. Його творчий доробок значною мірою сформував архітектурний образ Києва тієї доби. Споруди архітектора й сьогодні є цінними пам’ятками української архітектури XVIII століття та важливою частиною її історичної спадщини.