Ювілей Григорія Миколайовича Ґе
Григорій Миколайович Ґе (1830–1911) – видатний український письменник, історик-краєзнавець, культурний і громадський діяч, який зробив значний внесок у дослідження історії, популяризацію краєзнавства та розвиток української культури.
Ґе є автором численних наукових і художніх творів, присвячених історії та культурній спадщині України. Його книги, такі як «Історичний нарис столітнього існування міста Миколаєва при гирлі Інгулу» (1890), містять глибокі історичні дослідження, розвідки про видатних українців, а також розповіді про маловідомі факти з минулого країни. У його працях поєднується академічна точність із живою, доступною мовою, що робить їх цікавими як для науковців, так і для широкого загалу читачів.
Як історик-краєзнавець Григорій Ґе займався детальним вивченням історії окремих регіонів України. Він досліджував архівні матеріали, збирав свідчення очевидців, документував культурні та історичні пам’ятки. Завдяки його роботі вдалося зберегти цінну інформацію про архітектурні, археологічні та етнографічні об’єкти, багато з яких нині є частиною національної спадщини.
Ґе активно займався літературною діяльністю, писав п’єси та статті, присвячені соціальним і культурним питанням свого часу: «Ганнуся», «Кухня відьми», «Канікули», «Свобода мистецтва», «Шквал», «Софія Мілич». У своєму трактаті «Про драматичне мистецтво» Г. Ґе розробив основи теорії сценічного реалізму, базуючись на закордонних і вітчизняних джерелах.
Г. Ґе активно популяризував історію та культуру серед українців. Він організовував краєзнавчі конференції, лекції, проводив екскурсії історичними місцями, підтримував ініціативи зі збереження культурних пам’яток, сприяв створенню краєзнавчих музеїв і брав участь у культурно-освітніх проєктах.
Завдяки своїй багатогранній діяльності Григорій Миколайович Ґе став важливою постаттю в українській культурній і науковій сфері, залишивши помітний слід у дослідженні та популяризації історії України.