210 років від дня народження Михайла Корнійовича Чалого
24 вересня 1816 року в Новгороді-Сіверському на Чернігівщині народився Михайло Корнійович Чалий – український педагог, громадсько-культурний діяч, літератор і перший біограф Тараса Шевченка. Понад три десятиліття він присвятив педагогічній діяльності, зробивши вагомий внесок у розвиток освіти та культурного життя України.
Після навчання у Новгород-Сіверській гімназії Михайло Чалий 1840 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, який закінчив 1844 року. Того ж року розпочав викладати в Немирівській гімназії. Згодом значна частина його життя була пов’язана з Києвом: працюючи у Другій київській гімназії, він став її інспектором і зблизився з Іваном Сошенком та Тарасом Шевченком.
Михайло Чалий підтримував розвиток недільних шкіл, спрямованих на поширення грамотності серед дітей і дорослих. 1861 року його призначили директором гімназії в Білій Церкві, а 1869 року – директором Ніжинського ліцею князя Олександра Безбородька та гімназії при освітньому закладі. На керівних посадах Михайло Чалий дбав про вдосконалення освітнього процесу, підтримку малозабезпечених учнів і залучення талановитих педагогів.
Після виходу у відставку 1875 року Михайло Чалий зосередився на літературній та мемуарній діяльності. Найвідомішою його працею стала книга «Життя і творчість Тараса Шевченка», видана 1882 року. Вона була однією з найвідоміших біографій Кобзаря того часу. Також літератор залишив спогади про Івана Сошенка, Пантелеймона Куліша та інших діячів української культури.
Михайло Чалий помер 19 лютого 1907 року в Києві та похований на Байковому кладовищі. Його життєвий шлях є прикладом відданого служіння освіті, літературі та українській культурі. Праці педагога й мемуариста стали важливим джерелом для збереження пам’яті про Тараса Шевченка та його сучасників.