180 років від дня народження Івана Пулюя
2 лютого 1845 року на Тернопільщині народився видатний український учений та винахідник Іван Пулюй.
Із дитинства він виявляв інтерес до наук, особливо до фізики та математики. Після навчання в Тернопільській гімназії вступив до Віденського університету, де спочатку вивчав теологію, проте захоплення точними науками змусило його змінити напрям і присвятити себе фізиці. 1875 року Пулюй продовжив освіту в Страсбурзькому університеті, де отримав стипендію та займався дослідженнями в галузі електротехніки та катодних променів. Саме він першим отримав зображення за допомогою Х-променів, що пізніше були названі рентгенівськими. Його винаходи та наукові праці стали важливим внеском у розвиток фізики.
Окрім експериментальної діяльності, Пулюй активно працював у галузі електротехніки. Він розробив і представив світу «лампу Пулюя» — пристрій, що став основою для подальших досліджень у сфері рентгенівського випромінювання. Його винахід отримав міжнародне визнання та був відзначений нагородами, зокрема срібною медаллю на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року.
Крім цього, Іван Пулюй був визначним громадським діячем і теологом. Разом із Пантелемоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він працював над першим перекладом Біблії українською мовою, що стало важливим кроком у розвитку української культури.
Від 1884 року вчений очолював кафедру фізики та електротехніки у Вищій технічній школі Праги, де викладав понад три десятиліття, виховуючи нове покоління науковців. Його праця мала значний вплив на розвиток науки та освіти в Європі.
Іван Пулюй помер 31 січня 1918 року в Празі, залишивши після себе величезну наукову та культурну спадщину. Його внесок у світову науку є безцінним, а його відкриття і сьогодні залишаються важливими для сучасної фізики та медицини.