165 років від дня народження Михайла Івановича Пачовського
20 вересня 1861 року в селі Добростани, нині Львівської області, народився Михайло Іванович Пачовський – український письменник, просвітник, педагог, фольклорист, композитор-аматор і громадський діяч. Він здобув освіту у Віденському університеті, який закінчив 1887 року, захистивши докторську дисертацію. Працював учителем у Львові, викладав у Коломийській гімназії, а згодом очолив українську гімназію в Долині.
Важливою частиною його життя була просвітницька діяльність. 1884 року з ініціативи Михайла Пачовського в Добростанах заснували читальню імені Тараса Шевченка. 1911 року він відкрив у Долині приватну українську гімназію імені Маркіяна Шашкевича та став її директором. Педагогічну роботу поєднував із громадською: за часів Західноукраїнської Народної Республіки був міським комісаром Долини та делегатом Української Національної Ради.
Михайло Пачовський зробив вагомий внесок у дослідження українського фольклору, етнографії, мови та літератури. Він збирав зразки усної народної творчості на Долинщині, Стрийщині й Коломийщині. Серед його праць – «Про вплив християнства на усну словесність русинів», «Дещо про руські билини і думи», «Народний похоронний обряд на Руси», «Ілюстроване українсько-руське письменство в життєписах для молодежи». У 1901–1902 роках редагував львівський журнал для дітей та молоді «Дзвінок», а також уклав польсько-український словник.
Творчі зацікавлення Михайла Пачовського не обмежувалися літературою та наукою. Він писав художні й науково-популярні праці, створював підручники, займався музикою. Серед його композицій для мішаного хору – пісні «Ой, не гаразд, запорожці» та «Чумаки». В останні роки життя працював над оперою «Матуристи». 1931 року став одним із членів-засновників гімнастично-спортивного товариства «Сокіл» у Долині. Життя і діяльність Михайла Пачовського – приклад самовідданого служіння освіті, українській культурі та громаді. Він працював для поширення знань, розвитку українського шкільництва, збереження народної творчості та утвердження національної культури. Помер 13 березня 1933 року в Долині, де й похований. Пам’ять про нього зберігають меморіальна дошка на будівлі гімназії в Долині та музей родини Пачовських у рідному селі Добростани. Його багатогранна спадщина й сьогодні залишається важливою частиною історії української освіти, фольклористики та культурно-громадського життя.